Буча

Буча (Ukrainisch)

Substantiv, f, Toponym

	Singular	Plural
Nominativ	Буча	—
Genitiv	Бучі	—
Dativ	Бучі	—
Akkusativ	Бучу	—
Instrumental	Бучею	—
Lokativ	Бучі	—
Vokativ	Буче	—

Worttrennung:

Бу·ча, kein Plural

Umschrift:

DIN 1460: Buča

Aussprache:

IPA: [ˈbut͡ʃɑ]

Hörbeispiele: —

Bedeutungen:

[1] 36,5 Kilometer langer Fluss in der Oblast Kyjiw und linker Nebenfluss des Irpin

[2] zur Metropolregion Kyjiws gehörende ukrainische Stadt in der Oblast Kyjiw sowie Hauptort und Verwaltungssitz des Rajons Butscha

Herkunft:

An der Stelle der heutigen Stadt befand sich einst das Dorf Яблунька (Jablunʹka^☆) ^→ uk, dessen Ortsbesitzer der polnische Schlachtschitz J. Lasota war.^[1] Im Jahre 1900 wurde in der Nähe des Dorfes eine Bahnstation gebaut, die den Namen Буча (Buča) erhielt, weil sie zwischen zwei kleinen Nebenflüssen des Irpin, Рокач (Rokač^☆) ^→ uk und Буча (Buča), lag.^[1] Dieser Nebenfluss gab also zunächst der Bahnstation und später der umliegenden, aus dem Dorf hervorgegangenen Siedlung ihren Namen.^[1] Der Gewässername (Hydronym) selbst steht womöglich mit dem altostslawischen Substantiv бȣка (buka) ^→ orv ‚(brüllendes, brummendes, dröhnendes, heulendes, sirrendes, summendes, surrendes) Geräusch, Lärm; Getöse‘^[2] und dem ruthenischen Verb букаті (bukati) ‚blöken; brüllen, heulen, toben; fauchen, knurren‘ in Zusammenhang, die wiederum beide mit dem ruthenischen Wort бучало (bučalo) ‚Wasserstrudel, Wasserwirbel; tiefe Grube‘ in Beziehung gesetzt werden können.^[1] Anscheinend führte der Fluss früher mehr Wasser, war schnell fließend und laut – tobte und toste also.^[1]

Synonyme:

[1] Бучанка (Bučanka^☆) ^→ uk

Oberbegriffe:

[1] річка (rička^☆) ^→ uk

[2] місто (misto^☆) ^→ uk

[2] адміністративний центр (administratyvnyj centr^☆) ^→ uk, райцентр (rajcentr^☆) ^→ uk

[2] місто-герой (misto-heroj^☆) ^→ uk ^→ WP

Beispiele:

[1] «Хмільна лежить посередині межиріччя, що його з двох боків обмивають річки Буча і Здвиж, що течуть тут недалеко одної й майже і паралельно.»^[3]

(Chmilʹna ležytʹ poseredyni mežyriččja, ščo joho z dvoch bokiv obmyvajutʹ ričky Buča i Zdvyž, ščo tečutʹ tut nedaleko odnoї j majže i paralelʹno.^☆)

„Chmilna liegt inmitten eines Zwischenflusslands, das auf beiden Seiten von den Flüssen Butscha und Sdwysch umspült wird, die hier nicht weit voneinander entfernt und fast parallel fließen.“

[2] «Ношу війну з собою щодня і всім про неї нагадую. У мене запитують, де я купила такий гарний рюкзак. Відповідаю: “В Україні. Я з цим рюкзаком вибиралася з Бучі”. У мене питають: “Звідки в тебе така куртка?” Кажу: “З України. Це – моя щаслива куртка. Я в ній втекла від війни”. Врешті, питання припиняються – ніхто не запитує про черевики, хоча це черевики, в яких я вийшла з дому ввечері 24 лютого. Вони тоді були майже новими. В них я сіла, певно, в останню електричку з Бучі, доїхала до кордону Київської і Житомирської областей. В них я довго добиралася до мами в Хмельницький. В них я виїжджала з Хмельницького. В них 28,5 годин стояла на кордоні з Польщею в холодному евакуаційному потязі. За іронією, електричка, якою я виїхала з Бучі, була теплішою і мала м’які сидіння.»^[4]

(Nošu vijnu z soboju ščodnja i vsim pro neï nahaduju. U mene zapytujutʹ, de ja kupyla takyj harnyj rjukzak. Vidpovidaju: “V Ukraïni. Ja z cym rjukzakom vybyralasja z Buči”. U mene pytajutʹ: “Zvidky v tebe taka kurtka?” Kažu: “Z Ukraïny. Ce – moja ščaslyva kurtka. Ja v nij vtekla vid vijny”. Vrešti, pytannja prypynjajutʹsja – nichto ne zapytuje pro čerevyky, choča ce čerevyky, v jakych ja vyjšla z domu vvečeri 24 ljutoho. Vony todi buly majže novymy. V nych ja sila, pevno, v ostannju elektryčku z Buči, doïchala do kordonu Kyïvsʹkoï i Žytomyrsʹkoï oblastej. V nych ja dovho dobyralasja do mamy v Chmelʹnycʹkyj. V nych ja vyïždžala z Chmelʹnycʹkoho. V nych 28,5 hodyn stojala na kordoni z Polʹščeju v cholodnomu evakuacijnomu potjazi. Za ironijeju, elektryčka, jakoju ja vyïchala z Buči, bula teplišoju i mala m’jaki sydinnja.^☆)

„Ich trage den Krieg täglich bei mir und erinnere alle daran. Die Leute fragen mich, wo ich diesen netten Rucksack gekauft habe. Ich antworte: ‚In der Ukraine. Mit diesem Rucksack bin ich aus Butscha aufgebrochen.‘ Ich werde gefragt: ‚Woher hast du denn die Jacke?‘, und ich sage: ‚Aus der Ukraine. Das ist meine Glücksjacke. Ich habe sie auf der Flucht vor dem Krieg getragen.‘ Dann hören die Fragen auf – keiner fragt nach den Schuhen, obwohl das die Schuhe sind, in denen ich am Abend des 24. Februar das Haus verlassen habe. Sie waren damals so gut wie neu. In ihnen bin ich in den wahrscheinlich letzten Vorortzug aus Butscha gestiegen und bis an die Grenze der Gebiete Kyjiw und Schytomyr gefahren. In ihnen habe ich die lange Fahrt zu meiner Mutter nach Chmelnyzkyj unternommen. In ihnen bin ich aus Chmelnyzkyj aufgebrochen. In ihnen habe ich in einem kalten Evakuierungszug 28,5 Stunden an der ukrainisch-polnischen Grenze gestanden. Der Regionalzug, mit dem ich Butscha verlassen habe, war paradoxerweise wärmer und hatte gepolsterte Sitze.“^[5]

Wortbildungen:

Adjektiv:

[2] бучанський (bučansʹkyj^☆) ^→ uk

Substantive:

[2] бучанець (bučanecʹ^☆) ^→ uk m / бучанка (bučanka^☆) ^→ uk f

Übersetzungen

[1] Fluss

Deutsch: Butscha f

[2] Stadt

Deutsch: Butscha n

Referenzen und weiterführende Informationen:

[1] Ukrainischer Wikipedia-Artikel „Буча (річка)“

[2] Ukrainischer Wikipedia-Artikel „Буча“

[1] Сергій П. Левченко, Григорій Іванович Швець, Н. І. Дрозд: Каталог річок України. Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1957, Stichwort »Бу́ча«, Seite 93, Nummer 1547 (Digitalisat: PDF 18,2 MB auf chtyvo.org.ua).

[1] В. К. Хільчевський: Буча. In: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін. (Гол. редкол.); НАН України, НТШ (Herausgeber): Енциклопедія сучасної України. Том 3: «Біо» – «Бя», Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, Київ 2004, ISBN 966-02-2682-9 (Onlineausgabe).

[2] О. В. Веремієнко: Буча. In: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін. (Гол. редкол.); НАН України, НТШ (Herausgeber): Енциклопедія сучасної України. Том 3: «Біо» – «Бя», Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, Київ 2004, ISBN 966-02-2682-9 (Onlineausgabe).

[*] Український мовно-інформаційний фонд (Herausgeber): “Словники України” online. Stichwort „Бу́ча“

[*] Горох, Wörterbücher zur ukrainischen Sprache auf goroh.pp.ua; Stichwort „Буча“ (Flexion)

[1, 2] UDEW – Das Online-Wörterbuch Ukrainisch-Deutsch-Ukrainisch „Буча“

Quellen:

↑ ^1,0 ^1,1 ^1,2 ^1,3 ^1,4 А[лла]. П[етрівна]. Коваль: Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. [Державне спеціалізоване видавництво] “Либідь”, Київ 2001, ISBN 966-06-0183-2, Seite 42–43 (Zitiert nach Digitalisat: PDF 13,5 MB auf chtyvo.org.ua) .
↑ И[змаил]. И[ванович]. Срезневский: Матеріалы для словаря древне-русского языка по письменнымъ памятникамъ. Томъ первый. А — К., типографія Императорской Академіи Наукъ, Санктпетербургъ 1893, Stichwort »БȢКЪ = БȢКА«, Spalte 192 (Zitiert nach Wikisource-Quellentext „Срезневский - Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам, том 1“) .
↑ Академічна комісія історії Києва (Herausgeber): Київські збірники історії й археології, побуту й мистецтва. Recueils d’histoire, d’archéologie, des mœurs et des arts de Kiev. Збірник перший, Всеукраїнська Академія Наук, Київ 1930, Seite 126 (Zitiert nach Google Books) .
↑ Дарина Гладун: Але про черевики ніхто не запитує. [Brief an Asal Dardan, Dartmouth, 27. November 2022]. In: WeiterSchreiben.jetzt. (URL, abgerufen am 24. Februar 2024) .
↑ Daryna Gladun: Aber nach den Schuhen fragt keiner. [Brief an Asal Dardan, Dartmouth, 27. November 2022]. In: WeiterSchreiben.jetzt. (Originaltitel: Але про черевики ніхто не запитує, übersetzt von Claudia Dathe aus dem Ukrainischen) (URL, abgerufen am 24. Februar 2024) .

[Коваль-1] 1,0 ^1,1 ^1,2 ^1,3 ^1,4 А[лла]. П[етрівна]. Коваль: Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. [Державне спеціалізоване видавництво] “Либідь”, Київ 2001, ISBN 966-06-0183-2, Seite 42–43 (Zitiert nach Digitalisat: PDF 13,5 MB auf chtyvo.org.ua) .

[2] И[змаил]. И[ванович]. Срезневский: Матеріалы для словаря древне-русского языка по письменнымъ памятникамъ. Томъ первый. А — К., типографія Императорской Академіи Наукъ, Санктпетербургъ 1893, Stichwort »БȢКЪ = БȢКА«, Spalte 192 (Zitiert nach Wikisource-Quellentext „Срезневский - Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам, том 1“) .

[3] Академічна комісія історії Києва (Herausgeber): Київські збірники історії й археології, побуту й мистецтва. Recueils d’histoire, d’archéologie, des mœurs et des arts de Kiev. Збірник перший, Всеукраїнська Академія Наук, Київ 1930, Seite 126 (Zitiert nach Google Books) .

[4] Дарина Гладун: Але про черевики ніхто не запитує. [Brief an Asal Dardan, Dartmouth, 27. November 2022]. In: WeiterSchreiben.jetzt. (URL, abgerufen am 24. Februar 2024) .

[5] Daryna Gladun: Aber nach den Schuhen fragt keiner. [Brief an Asal Dardan, Dartmouth, 27. November 2022]. In: WeiterSchreiben.jetzt. (Originaltitel: Але про черевики ніхто не запитує, übersetzt von Claudia Dathe aus dem Ukrainischen) (URL, abgerufen am 24. Februar 2024) .

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]