інфінітив

інфінітив (Ukrainisch)

Substantiv, m

	Singular	Plural
Nominativ	інфінітив	інфінітиви
Genitiv	інфінітива	інфінітивів
Dativ	інфінітиву інфінітивові	інфінітивам
Akkusativ	інфінітив	інфінітиви
Instrumental	інфінітивом	інфінітивами
Lokativ	інфінітиві	інфінітивах
Vokativ	інфінітиве	інфінітиви

Worttrennung:

ін·фі·ні·тив

Umschrift:

DIN 1460: infinityv

Aussprache:

IPA: [infiɲiˈtɪu̯]

Hörbeispiele:  інфінітив ^(Info)

Reime: -ɪu̯

Bedeutungen:

[1] Infinitiv

Beispiele:

[1] Інфінітив дієслова "він робить" - це "робити".

Der Infinitiv von "er macht" ist "machen".

Wortbildungen:

[1] інфінітивний

Übersetzungen

 [*] Übersetzungen umgeleitet

Für [1] siehe Übersetzungen zu Infinitiv1 m

Referenzen und weiterführende Informationen:

[1] Ukrainischer Wikipedia-Artikel „інфінітив“

[1] Іван Білодід et al.; Інститут мовознавства АН УРСР (Herausgeber): Словник української мови. В 11 томах, Наукова думка, Київ 1970–1980 , Stichwort »інфінітив« (Onlineausgabe).