причинити (Ukrainisch)

Bearbeiten
Aspekt
imperfektiv perfektiv
причиняти причинити
Zeitform Person Wortform
Futur я причиню
ти причиниш
він, вона, воно причинить
ми причинимо
ви причините
вони причиниять
Imperativ ти причини
ми причинімо
ви причиніть
Präteritum він причинив
вона причинила
воно причинило
вони причинили
Alle weiteren Formen: Flexion:причинити

Worttrennung:

при·чи·ни·ти

Umschrift:

DIN 1460: pryčynyty

Aussprache:

IPA: []
Hörbeispiele:

Bedeutungen:

[1] transitiv: (nicht ganz) schließen

Synonyme:

[1] зачинити

Beispiele:

[1] „Я щільно причинив двері од свого кабінету.“[1]

Charakteristische Wortkombinationen:

[1] причинити двері, причинити вікно

Übersetzungen

Bearbeiten
[1] Іван Білодід et al.; Інститут мовознавства АН УРСР (Herausgeber): Словник української мови. В 11 томах, Наукова думка, Київ 1970–1980, Stichwort »причинити« (Onlineausgabe).

Quellen:

  1. Михайло Коцюбинський: Цвіт яблуні. In: Твори. 1884-1902 років. Том 1, Книгоспілка, New York 1955 (Wikisource), Seite 481.