прикметник

прикметник (Ukrainisch)

Substantiv, m

	Singular	Plural
Nominativ	прикметник	прикметники
Genitiv	прикметника	прикметників
Dativ	прикметнику прикметникові	прикметникам
Akkusativ	прикметник	прикметники
Instrumental	прикметником	прикметниками
Lokativ	прикметнику	прикметниках
Vokativ	прикметнику	прикметники

Worttrennung:

при·кмет·ник

Umschrift:

DIN 1460: prykmetnyk

Aussprache:

IPA: [prɪˈkmɛtnɪk]

Hörbeispiele:  прикметник ^(Info)

Bedeutungen:

[1] Adjektiv

Beispiele:

[1] Прикметники відмінюються за відмінками, числами та родами.

Adjektive werden durch Fälle, Numeri und Genera flektiert.

Wortbildungen:

[1] прикметниковий

Übersetzungen

 [*] Übersetzungen umgeleitet

Für [1] siehe Übersetzungen zu Adjektiv1 n

Referenzen und weiterführende Informationen:

[1] Ukrainischer Wikipedia-Artikel „прикметник“

[1] Іван Білодід et al.; Інститут мовознавства АН УРСР (Herausgeber): Словник української мови. В 11 томах, Наукова думка, Київ 1970–1980 , Stichwort »прикметник« (Onlineausgabe).